Псоріаз — аутоімунне захворювання, що викликає запалення шкіри і протікає в хронічній формі, тому вимагає постійного контролю. Він з'являється внаслідок надмірно активної імунної системи, яка приймає здорові клітини за чужорідних загарбників та відповідає на них запаленням у вигляді шкірних бляшок. Зазвичай новим клітинам потрібно до 30 днів, щоб вирости та замінити старі. Але при надмірній імунній відповіді цей термін зміщуються на 3-4 дні, що призводить до утворення лусочок та частого лущення шкіри поверх шкірних бляшок. Псоріаз не заразне захворювання, але він може передаватися у спадок.
Які існують види псоріазу
Метод терапії та її тривалість залежить від форми хвороби:
- Бляшковий (вульгарний) — найпоширеніший тип, який діагностують у 80–90% людей. Характеризується наявністю пошкоджених ділянок шкіри з сильним і щільним лущенням.
- Еритродермічний — важка форма, що вражає велику площу (понад 90%) шкіри, що викликає широку зміну її кольору (почервоніння) та лущення, причому бляшки маловиражені або відсутні. Для лікування використовуються засоби групи кортикостероїдів, до яких належить Дексаметазон, що має протизапальну та імуносупресивну дію.
- Зворотний — з'являється у складках шкіри у вигляді червоних ушкоджень, що призводить до утворення тонких бляшок без лусочок.
- Каплевидний — тип хвороби, при якому уражаються нігтьові пластини, а висипання по тілу поширюється непередбачуваним і хаотичним чином. Зазвичай викликаний стрептококовою інфекцією, яка вражає слизову оболонку горла. Найчастіше спостерігається у молодих людей та дітей.
- Пустульозний — відрізняється наявністю невеликих заповнених гноєм шишок на поверхні бляшок.
- Себопсоріаз — зазвичай проявляється на обличчі та шкірі голови у вигляді шишок та бляшок з жирними жовтими лусочками та представляє щось середнє між псоріазом та себорейним дерматитом.
Окремо виділяють псоріаз нігтів на руках та ногах, при якому руйнується нігтьова пластина, змінюється колір шкіри та з'являються ямки. Висипання як основний симптом хвороби, може з'явитися на будь-якій ділянці шкіри, але найбільш вразливими вважаються:
- лікті та коліна;
- обличчя та внутрішня частина рота;
- шкіра голови;
- нігті на руках та ногах;
- геніталії;
- нижня частина спини;
- долоні та стопи.
Хронічний перебіг хвороби передбачає загострення та погіршення стану шкірних покривів. До провокуючих факторів рецидиву належать:
- емоційний стрес;
- стрептококова інфекція;
- травми шкіри (порізи, подряпини чи хірургічне втручання);
- ліки (літій та бета-блокатори);
- переохолодження чи перегрів тіла.
Лікування призначається після діагностики та визначення тяжкості стану, але його ефективність залежить не тільки від препаратів, а й дисциплінованості пацієнта.
